не нова думка про панічний страх смерті .. точніше - ше панічниший.. такий: наш страх най панічніший страх серед усіх панічних страхів!)))
саме він змушує усе більше поширювити використовування блогів, жеже, фейсбуків, однокласників .. ох, і тд і тп.. їх так багато

так от цей страх абсолютного зникнення змушує нарощувати навколо себе записи, думки, враження, захоплення або навпаки, "якщо про тебе говорять, то значить ти живий". все перемагаюче бажання залишитись навіки.
штука ше в тому, що все це і ще щось чого я не перерахувала створює такий шум, що навіть влесної руки часом не можна розгледіти.